РАУНДАП
АГРОХІМІЯ В УРАЇНІ
АГРОХІМІЯГЕРБІЦИДИІНСЕКТИЦИДИДОБРИВАПРОТРУЙНИКИРЕГУЛЯТОРИРОДЕНТИЦИДИПРАЙСКОНТАКТЫ
ПЕСТИЦИДИ
КАРТА САЙТА
НОВОСТИ
ДЕСИКАНТ
РАПС-КЛЕЙ
ТАНДЕМ
СЕЛФОС
ГАРТ
ДЕЗАРАЛ
ДЖЕК ПОТ
ЗАХИСНИК
ЗАХИСТ
ТІ РЕКС
ТОП ЕФЕКТ
УНІКАЛЬ
ФУНДАЗИМ
ЦІЛИТЕЛЬ
ОХОРОНА ПРИРОДИ
ПЕСТИЦИДИ
ХІМІЧНИЙ МЕТОД
 

 
  
 

За сучасною класифікацією хімічні засоби захисту рослин поділяються на такі групи: за об`єктами застосування, способами проникнення в організм шкідників та хімічною будовою.

За об`єктами застосування пестициди розподіляють на:

·         інсектициди – засоби боротьби зі шкідливими комахами;

·         акарициди – з кліщами;

·         нематоциди – з нематодами;

·         родентициди – з гризунами;

·         фунгіциди – з фітопатогенними грибами;

·         бактерициди – з бактеріями;

·         вірусоциди – з вірусами;

·         гербіциди – з бур`янами.


До комплексних препаратів відносять речовини, які використовуються для боротьби з різними шкідливими організмами – інсектоакарициди, інсектофунгіциди. Препарати можуть бути системної і контактної дії і
 за способами проникнення до організму шкідників поділяються на такі групи:

·         кишкові, що діють, потрапляючи в рот та кишечник;

·         контактні, що проникають крізь шкіру;

·         фуміганти – через органи дихання.

В класифікації за хімічним складом виділяють групи пестицидів залежно від певних елементів, функціональних груп або радикалів, що входять до цих речовин, наприклад: мідь і сірковмісні, хлорорганічні, фосфорорганічні, галогенопохідні циклічних вуглеводів, похідні карбамінової кислоти, фенолу, фталіміду, хлоровані терпени, тразини, феноксикислоти, дитіокарбаміди, гетероциклічні сполуки тощо.

Друга половина ХХ століття та початок ХХІ характеризуються різким посиленням хімізації сільського господарства. В ґрунт вносяться величезні дози мінеральних добрив і фізіологічно активних речовин, до яких слід віднести засоби захисту рослин. Пестициди є одним із важливих елементів інтенсивних технологій, без яких неможливе одержання високих і стабільних урожаїв практично жодної сільськогосподарської культури.

За свідченням Всесвіт­ньої організації охорони здоров’я, частка пестицидів у загальному забрудненні навколишнього середовища стано­вить тільки 3 %, а 97 % дають кислі дощі, продукти роз­кладу палива, відпрацьовані паливно-мастильні матеріали та інші екологічно небезпечні речовини.

Ознайомлення з сучасним станом захисту рослин Японії з інформації працівників хімічної компанії «Сумитомо», яка експортує свою продукцію в багато країн світу, свідчить, що японці широко використовують хімічні засоби на посівах рису, технічних та інших культур. Завдяки застосуванню сучасних досконалих препаратів, технологій і екологічного контролю хімічний захист здобув право на існування [34].

Багато було зроблено для розвитку хімічного методу і в Україні. Виходячи з інтересів підвищення безпеки застосування хімічних засобів для людини і навколишнього середовища, високі вимоги було пред’явлено насамперед до пестицидів. Вони повинні забезпечити біологічну ефективність при мінімальних дозах витрати, мати низький рівень токсичності для людини і навколишнього середовища, включаючи відсутність шкідливого впливу на грунт, росли­ни і корисні організми, мати низьку персистентність у при­родних умовах.

Виходячи з цього і формувався сортимент пестицидів для використання в сільському господарстві. На 1985 р. у «Списку препаратів, дозволених для застосування…» на­лічувалося близько 350 назв, що виробляються вітчизня­ною хімічною промисловістю та надходять до імпорту. Відомості про них (хімічний склад діючої речовини, фізико-хімічні, токсикологічні й технологічні властивості то­що) подаються в спеціальних посібниках і довідниках. Потенційна небезпека забруднення навколишнього се­редовища при обробці сільськогосподарських угідь визна­чається екотоксикологічним оцінювальним балом (ЕОБ) інтегральним показником, який враховує такі властивості пестициду:

·         клас отруйності;

·         стійкість у природних середовищах (ґрунті, воді, рослинах);

·         вплив на ґрунтові фермен­тативні процеси;

·         ґрунтову фауну та мікроорганізми;

·         здат­ність надходити з ґрунту в рослини;

·         допустимі залишкові кількості у продуктах урожаю;

·         вплив на поживність і сма­кові якості продуктів.

Залежно від рівня небезпеки можли­вого забруднення природних ландшафтів і рослинної про­дукції пестициди поділено на три групи: препарати, оцінювальний бал яких менше 13, відносять до малонебезпечних; від 13 до 21-  середньонебезпечних, понад 21 – до дуже небезпечних.

Як показують результати спостережень і досліджень, ефективність використання хімічних препаратів проти таких шкідливих організмів, як бур`яни, комахи (колорадський жук), фітопатогени (фітофтороз картоплі, пероноспороз цибулі, різних гнилей, плямистості) в наш час знижується. Це пов`язано з тим, що широке застосування пестицидів та інших хімічних засобів сприяло появі резистентних популяцій шкідників, хвороб і бур`янів, які адаптувалися до технологій впливу і засобів захисту сільськогосподарських культур. Крім того, до складу багатьох пестицидів входять важкі метали, які є одними з найнебезпечніших чинників забруднення довкілля. Потрапляючи в ґрунт, вони накопичуються в ньому в значних кількостях і негативно впливають на ґрунтову біоту, сільськогосподарські тварини, рослини і на організм самої людини.

Хімічні засоби захисту рослин є небезпечними речовинами для людей і тварин і їх використання вимагає суворого дотримання науково обґрунтованих регламентів. Потенційна можливість негативних наслідків обумовлюється, насамперед, здатністю пестицидів викликати гострі отруєння та вірогідністю забруднення біосфери шкідливими хімічними сполуками. Дія пестицидів через харчові ланцюги являє для людини набагато більшу небезпеку, ніж радіоактивність, тому що небезпека радіоізотопів встановлена, а про токсичність пестицидів відомо ще дуже мало. Крім того, існує проблема „субтоксичності”, коли немає гострого отруєння організму, а порушується окремий біологічний механізм, що може в кінцевому результаті бути не менш загрозливим. Це обумовлено тим, що хімічна обробка рослин пестицидами застосовується з врахуванням недосконалих економічних порогів токсичності шкідників, хвороб і бур`янів, які для умов України за багатьма параметрами навіть не розроблені.

Характерним є те, що розроблені рекомендації по застосуванню пестицидів при дії на сільськогосподарські культури не враховують сортових імунологічних особливостей культур, жорсткості води при інкрустації насіння і обприскуванні рослин, залишкової кількості пестицидів в отриманій продукції і ґрунті. Все це виступає не на користь застосування хімічного захисту рослин, а призводить, в більшості випадків, до серйозних забруднень оточуючого середовища і ґрунту цими шкідливими речовинами, а отже й опосередковано становить загрозу здоров’ю людини.

Критерієм отруйності препарату, який використовується, є доза (чисельність речовини, що надходить в організм), яка викликає загибель 50% піддослідних тварин (ЛД50) і вимірюється в мг/кг маси тіла. Небезпека забруднення навколишнього середовища і продуктів харчування залежить від стійкості хімікату, що характеризується періодом його піврозпаду (Т50) – часом за який чисельність отруйної речовини у досліджуваному об`єкті зменшується на 50% .

Період розкладу інсектицидів і акарицидів (50% і 100% кількості) в рослинах і ґрунті наведено в таблиці 1.3.

Таблиця 1.2 – Стійкість найбільш поширених хімічних засобів захисту рослин

Препарат

Рослина

Грунт

50 %

100 %

50 %

100 %

1

2

3

4

5

Хлорорганічні

ДДТ

1 – 2 роки

5 – 6 років

2 роки

6 – 10 років

ГХЦГ

-

-

1 – 2 роки

4 – 5 роки

Ділор

6 – 12 днів

20 – 30 днів

-

-

Кельтан

3-4 дні

20-30 днів

-

-

Тіодан

6-10 днів

-

7-12 днів

-

Фосфорорганічні

Базудін

4-7 днів

30-35 днів

8-10 днів

30-40 днів

Хлорофос

7-8 днів

20-25 днів

8-10 днів

30-40 днів

Карбофос

4-7 днів

20-25 днів

8-10 днів

20-30 днів

Гардона

4-5 днів

20-25 днів

4-7 днів

20-30 днів

Продовження таблиці 1.2

Антіо

4-7 днів

20-25 днів

5-7 днів

25-25 днів

Фозалон

7-8 днів

30-35 днів

8-20 днів

40-60 днів

Піретроїди

Амбуш

4-6 днів

12-15 днів

-

-

Цімбуш

3-5 днів

10-15 днів

-

-

Інші

Севін

6-7 днів

20-30 днів

40 днів

до 1,5 року

Акрекс

4-7 днів

20-30 днів

7-10 днів

до 30 днів

Критерієм для прийняття рішення про застосування інсектицидів повинен бути економічний поріг шкідливості (ЕПШ). Під цим терміном розуміють мінімальну щільність популяції шкідника, при якій витрати на боротьбу з ним скуплюються ціною збереженого врожаю з рівнем рентабельності не нижче загальногосподарських витрат.

Установлено, що стійкі пестициди, які відіграють позитив ну роль у захисті рослин і тварин від хвороб, бур’янів, шкідників, водночас негативно впливають на чисельність і активність ґрунтової фауни і мікроорганізмів. Залишки пестицидів або продукти їхнього перетворення у вигляді домішок потрапляють до природних вод і досить часто стають шкідливими для людини.

При суцільних хімічних обробках полів пестицидами з широким спектром дії у масі гинуть також багатоїдні членистоногі й павукоподібні. Найбільш негативно впли­вають на весняну фауну корисних хижих комах дво- і трикомпонентні бакові суміші (інсектицид+фунгіцид, ін­сектицид), (фунгіцид + гербіцид) [29].

Ця проблема є досить актуальною й для України. Загальний обсяг використання пестицидів на полях нашої країни дуже великий: на початку 90-х р. він становив близько 200 тис. т. Обмежений асортимент сучасних хімічних засобів захисту рослин, порушення норм і строків їх використання, слабкий контроль за використанням цих засобів. У рослинницькій і тваринницькій продукції накопичується надлишкова кількість гербіцидів, нітратів, які негативно впливають на організм людини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я все це призводить до збільшення онкологічних захворювань, частота виникнення яких на 80-90 % пов’язана із забруднення навколишнього середовища.

Пестициди мають різний рівень токсичності. Хлорорганічні сполуки можуть викликати гострі й хронічні отруєння з ураженням печінки, центральної і периферичної нервової системи. Вони мають кумулетивні властивості і можуть зберігатись у грунті протягом 8-12 років після застосування.

Пестициди негативно впливають насамперед на здоров’я дітей. У молоці матері-годувальниці, а також у плаценті концентруються всі хімічні речовини, які потрапляють у материнський організм з їжею, водою, повітрям і через шкіру. Цим пояснюється встановлений прямий зв’язок між рівнем застосування пестицидів і загальною захворюваністю новонароджених. Більшість пестицидів виявилася канцерогенною для тварин і для людини.

Пестициди становлять менше як 1 % від загальної кількості забруднювачів. Разом зі шкідливою дією пестицидів на організм людини вони допомагають зберегти близько 18-20% урожаю. Однак у майбутньому можливою стає відмова від використання пестицидів і впровадження у практику сільського господарського виробництва більш екологічно чистих методів боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур.

Недостатня ефективність і небезпечність застосування хімічного методу випливає з недосконалих наукових розро­бок, порушень технології, недостатньо обгрунтованих прин­ципів застосування хімічних засобів у боротьбі з шкідниками і хворобами рослин, недостатнього матеріально-тех­нічного оснащення та ін.

Ось чому провідні спеціалісти в галузі захисту рослин вважають за потрібне ставити питання не про відмову від хімічного методу захисту рослин, а про його удосконален­ня і науково обгрунтоване застосування.

В основу хімічного захисту повинен бути покладений біоценологічний принцип. Суть його не в максимальному знищенні чисельності шкідливих організмів, а в регулюван­ні її на екологічно і економічно доцільному рівні. Керую­чись цим, не скрізь і не завжди для захисту рослин не­обхідний буде хімічний метод.